Автор Павлова Ірина 
4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк — композитор, якому судилося залишити значний слід у історії української естрадної музики. Його пісні заполонили серця мільйонів, радували в будь-яку пору року та стали символом епохи. Філософія двох відомих його творів, «Червона рута» та «Я піду в далекі гори», залишила незгладимий слід у культурі України.
Згадаймо, як насичені були його музичні твори. Першою піснею, що стала справжнім хітом, визнали «Калинонька», яка зажила популярності серед широкого загалу. Після нього — «Я піду в далекі гори», помітний витвір, яким Володимир підкреслив свою любов до рідного краю. Його твори виконували не лише професіонали, а й аматори. Після 15 років творчості багатий на мелодії, Івасюк презентував ще декілька культових хітів.
_(1).png)
«Я піду в далекі гори» (1968)
Одна з його найулюбленіших пісень, «Я піду в далекі гори», стала символом романтичного звучання молодої української естради. За своє життя, Івасюк створив понад 30 пісень, у тому числі виступав на «Міжнародному фестивалі пісні», де його композиції здобули величезне визнання. Мелодії Володимира наділені неймовірною простотою та шармом, що викликало сльози радості та натхнення.
«Червона рута» (1970)
Пісня «Червона рута» з’явилася на світ у 1970 році під час одного з найбільших музичних конкурсів. Вона одразу ж підкорила багатьох шанувальників, ставши класикою. З кожним виконанням, ця композиція відчувається як променева енергія, весняна казка, що надихає молодь. «Червона рута» — це не просто музейний експонат, а живий витвір, який продовжує жити в серцях людей.
«Ти, яка є в моїй душі, на дні живеш, чую звуки, прислухаюся до своєї зими, як вітер коливає твої фіалки», — співає в одній з своєї пісень Володимир Івасюк.
«Водограй» (1970)
Ця пісня стала справжньою легендою української сцени. «Водограй» вміщує в собі ніжність і водночас характерну українську мелодійність. Найкраще композитор передавав через свою музику почуття, які відчував сам, спостерігаючи навколишній світ. Володимир зовсім не приховував своїх емоцій, і це тільки додавало його пісням ще більше глибини.
«Пісня буде поміж нас» (1971)
Ще одна відома пісня Володимира Івасюка «Пісня буде поміж нас», висловлювала глибокі почуття та переживання. Ця мелодія наповнена світлом і надією, вона здавалася немов запрошенням до спільного співу, що під’єднує серця та душі. Інтуїція композитора допомагала йому вловлювати найтонші нюанси людських стосунків, завдяки чому його музика завжди була актуальною.
«Балада про малиновий лист» (1975)
Не можна обійти стороною ще одну не менш значну роботу Івасюка — «Балада про малиновий лист». Ця пісня поєднує в собі тугу та надію, передаючи усю красу української природи. Протягом років вона популяризувалася серед молодих виконавців, а її текст запам’ятався всім, хто хоч раз чув його. Володимир вийшов на новий рівень, ставши частиною народної спадщини.
