Заповіт та спадщина: що важливо знати

Заповіт та спадщина: що важливо знати, щоб не втратити своє

Смерть близької людини — це завжди тяжко. А коли до горя додаються майнові суперечки, паперова волокита та незрозуміння власних прав, стає зовсім нестерпно. Саме тому тема заповіту та спадщини залишається актуальною незалежно від віку та рівня достатку. Розібратися в базових речах заздалегідь — означає захистити й себе, й своїх близьких.


Два шляхи: за законом або за заповітом

Коли людина відходить, не залишивши жодних письмових розпоряджень, її майно розподіляється за законом. Це називається спадкуванням за законом, і тут діє сувора черговість — так звані черги спадкоємців. Найближчі родичі йдуть першими: супруг, діти, батьки. Якщо їх немає — право переходить до братів, сестер, бабусь та дідусів, і так далі по ланцюжку.

Заповіт змінює цю картину кардинально. Людина має право залишити своє майно кому завгодно — другові, сусідові, благодійному фонду або навіть домашній тварині (через призначення опікуна). Головне — правильно оформити документ, інакше він виявиться недійсним.


Як правильно скласти заповіт

Форма та засвідчення

За російським законодавством заповіт майже завжди потребує нотаріального засвідчення. Нотаріус перевіряє особистість заповідача, його дієздатність та грамотність формулювань. Без цієї процедури документ у більшості випадків просто не матиме юридичної сили.

Існують винятки — наприклад, закритий заповіт, який передається нотаріусу в запечатаному конверті. Його вміст ніхто не знає, включаючи самого нотаріуса. Такий формат підходить тим, хто хочу зберегти повну конфіденційність своєї останньої волі.

Що можна включити в заповіт

Заповідач розпоряджається лише тим майном, яке належить особисто йому. Спільно здобуте в шлюбі ділиться навпіл — і лише своєю половиною супруг має право розпоряджатися за заповітом. Крім розподілу майна, документ може містити заповітний відказ або покладення — наприклад, обов’язок спадкоємця доглядати за літнім родичем або утримувати тварину.


Обов’язкова частка: кого не можна позбавити спадщини

Навіть найчіткіший і продуманий заповіт не дозволяє повністю обійти стороною деяких спадкоємців. Закон захищає так званих обов’язкових спадкоємців — це неповнолітні або непрацездатні діти, непрацездатний супруг та батьки. Вони отримують не менше половини тієї частки, яка причиталась би їм при спадкуванні за законом, — незалежно від змісту заповіту.

Це правило часто стає джерелом конфліктів у сім’ях. Тому при складанні заповіту юристи радять одразу враховувати права обов’язкових спадкоємців, щоб згодом документ не був оскаржений у суді.


Терміни вступління в спадщину

Шість місяців — ключова цифра

Після смерті спадкодавця у спадкоємців є рівно шість місяців, щоб заявити про свої права. Саме в цей період потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини — як правило, це останнє місце проживання покійного. Пропустити цей термін дуже легко, особливо якщо людина не знала про смерть родича або перебувала за кордоном.

Що робити, якщо термін пропущено

Пропущений термін — не вирок, але проблема. Поновити його можна двома способами: через суд, доказавши поважність причини пропуску, або договорившись з рештою спадкоємців, які вже вступили в права. Другий варіант простіший, але потребує їх письмової згоди.


Спадковий договір — порівняно новий інструмент

З 2019 року в Росії з’явився спадковий договір. На відміну від класичного заповіту, він укладається між спадкодавцем і спадкоємцями за життя обох і фіксує взаємні обов’язки. Наприклад, спадкодавець обіцяє передати квартиру, а спадкоємець — доглядати за ним до кінця життя.

Такий формат дає більше впевненості обом сторонам. Але й ризиків тут чимало: спадкодавець в одностороннім порядку може розірвати договір, сповіщивши про це нотаріуса. Тому перед підписанням варто ретельно зважити всі умови і проконсультуватися зі спеціалістом.


Податки та видатки при отриманні спадщини

Гарна новина: у Росії спадщина не обкладається податком на доходи фізичних осіб. Ні квартира, ні автомобіль, ні гроші на рахунку — ніщо з цього не потрібно буде декларувати як дохід. Винятком є авторські права та винагороди за інтелектуальну власність — тут податок усе ж передбачений.

Тим не менше видатки все одно будуть. Спадкоємці платять державний збір за видачу свідоцтва про право на спадщину:

  • 0,3% від вартості майна — для дітей, супруга, батьків, братів і сестер (але не більше 100 000 рублів)
  • 0,6% — для решти спадкоємців (не більше 1 000 000 рублів)

Плюс оплата нотаріальних послуг, оцінка майна, можливі судові видатки — все це варто враховувати заздалегідь.


Спадкування боргів: неприємна сторона медалі

Багато хто не задумується про це заздалегідь, а марно. Разом з майном спадкоємці приймають і борги покійного — кредити, позики, невиплачені зобов’язання. Відмовитися від боргів, зберігши активи, неможливо: спадщина приймається цілком або не приймається зовсім.

Якщо борги перевищують вартість спадкового майна, розумніше відмовитися від спадщини зовсім. Спадкоємець несе відповідальність за борги лише в межах вартості отриманого майна — це важлива деталь, яку часто упускають з виду.


Спори про спадщину: коли справа доходить до суду

Оскаржити заповіт можна, але це складний шлях. Підстави для визнання документа недійсним: недієздатність заповідача на момент підписання, тиск або погрози з боку зацікавлених осіб, порушення форми документа. Довести будь-яке з цих обставин буває вкрай складно.

Сімейні конфлікти через спадщину — явище повсюдне. Щоб знизити ймовірність судових розбирань, деякі нотаріуси рекомендують додавати до заповіту медичну довідку про психічний стан заповідача. Це не обов’язково, але суттєво укріплює позицію в разі оспорювання.


Часто задавані запитання

Чи можна оскаржити заповіт після смерті спадкодавця?

Так, заповіт можна оскаржити в судовому порядку. Підстави — недієздатність заповідача, складання документа під тиском або з порушенням встановленої форми. Строк позовної давності становить один рік з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав.

Що буде, якщо не вступити в спадщину протягом 6 місяців?

Якщо спадкоємець не звернувся до нотаріуса в установлений термін, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Поновити термін можна через суд при наявності поважних причин — хвороба, незнання про смерть спадкодавця, довготривала відсутність. Альтернативний варіант — отримати письмову згоду від спадкоємців, які вже прийняли спадщину.

Чи потрібно платити податок зі отриманої спадщини?

У більшості випадків — ні. Спадщина не обкладається податком на доходи фізичних осіб незалежно від ступеня спорідненості. Винятком є доходи від авторських прав і патентів — вони підлягають податкуванню. Крім цього, спадкоємці сплачують державний збір нотаріусу за видачу свідоцтва про право на спадщину.

Чи можна відмовитися від спадщини, якщо у покійного були борги?

Так, спадкоємець має право повністю відмовитися від спадщини, і тоді ніяких боргових зобов’язань у нього не виникне. Якщо ж спадщина прийнята, відповідальність за борги виникає лише в межах вартості отриманого майна — кредитори не можуть претендувати на особисте майно спадкоємця понад цю суму. Відмова оформляється у нотаріуса протягом шістьох місяців.

Хто такі обов’язкові спадкоємці і яка їх частка?

Обов’язкові спадкоємці — це неповнолітні або непрацездатні діти покійного, його непрацездатний супруг та непрацездатні батьки. Вони мають право на не менше половини частки, яку отримали б при спадкуванні за законом, навіть якщо заповіт складений на користь інших осіб. Позбавити їх цієї частки неможливо — лише суд в виняткових випадках може її зменшити.

Чим спадковий договір відрізняється від заповіту?

Заповіт — це односторонній документ, який складає спадкодавець і може змінити в будь-який момент без сповіщення спадкоємців. Спадковий договір укладається між двома сторонами і фіксує взаємні обов’язки ще за життя спадкодавця. При цьому спадкодавець зберігає право розірвати договір в одностороннім порядку, однак зобов’язаний відшкодувати спадкоємцю понесені видатки.
author avatar
Павлова Ірина
Телерепортерка та кореспондентка з 15-річним досвідом, спеціалізується на суспільно-політичних темах і міських історіях. Закінчила Інститут журналістики КНУ, стажувалася в європейських ньюзрумах, володіє українською та англійською. Працює в полі, робить прямі включення, вміє швидко перевіряти факти й пояснювати складне просто. Веде авторську рубрику про людей, які змінюють свої громади, і разом з командою запускає спецпроєкти про безпеку, освіту та відновлення. Лауреатка кількох професійних відзнак за репортажі з регіонів і якісну аналітику. Поза ефіром бігає півмарафони, читає нон-фікшн і волонтерить на культурних подіях.