Автор Павлова Ірина 
15 березня російський FPV-дрон атакував автомобіль швидкої допомоги на Купʼянщині. Внаслідок цієї трагедії загинули два медики, а ще один отримав поранення. Після інциденту рідні загиблих та користувачі соцмереж висловлювали обурення через недостатнє оснащення екіпажів засобами індивідуального захисту для роботи в зонах бойових дій.
Після цієї трагедії керівництво Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Харківській області (ЦЕМД та МК) разом із Харківською ОВА заявили про намір переглянути заходи безпеки для екіпажів швидкої допомоги.
Місяць потому журналісти Ґвара Медіа проаналізували, що саме обіцяли змінити і наскільки реально вдалося покращити захист медичних бригад.
Ворожі атаки на швидкі
З початку лютого помітно почастішали напади російських безпілотників на екіпажі екстреної медичної допомоги у прифронтових населених пунктах Харківщини. На початок квітня поліція зафіксувала щонайменше 5 таких випадків.
27 лютого на Купʼянщині зник екіпаж швидкої на чолі з Дмитром Колесником. Згодом поліція повідомила, що машину уразив російський FPV-дрон. За словами нареченої Дмитра, Альбіни, спочатку безпілотники здійснили прицільну атаку:
- перший дрон влучив у трасу поруч із автомобілем — тоді водій встиг уникнути зіткнення,
- другий застряг у антидроновій системі,
- третій пошкодив швидку.
Щоб врятуватися, медики залишили машину та пішли вглиб лісу, забравши з собою найцінніше обладнання, адже в разі втрати техніки керівництво вимагало звіту.
Лише приблизно 25 дронів вели спостереження за медиками, проте детекторів вони не мали – орієнтувалися лише на зір та слух. Коли темніло, бригада рухалася вздовж траси до найближчого населеного пункту, щоб вийти на зв’язок і доповісти про ситуацію. Швидку евакуювали наступного дня.
Альбіна поділилася, що інформація про атаки дронів на карети швидкої з’явилася ще у 2025 році, але керівництво Центру екстреної медичної допомоги не відреагувало.
Раніше Альбіна сама працювала медиком на прифронтових територіях та знала, що дрони постійно стежать за автомобілями швидкої, але поки що їм удавалося уникати прямих влучань.
Заява Дмитра про подальші виїзди на Купʼянщину після ремонту автомобіля прозвучала вже 13 березня.
«Я запитала, чи дали броньоване авто або захист. Він відповів, що ні, але обіцяли покращення. Сказав, що їдуть на інший напрямок. Ввечері я намагалася його відмовити, але він відповів: “Не можна відмовлятися.”»
Відмова їхати могла вплинути на премії або стосунки з керівництвом.
Пошкоджений автомобіль швидкої після атаки 15 березня / Фото: Поліція Харківської області
Ранком 15 березня між селами Нова Олександрівка та Червона Хвиля російський дрон атакував автомобіль швидкої Дмитра, який евакуював поранених.
Дмитро і медичний технік Олег Журавльов загинули, парамедик Олександр Дудулад отримав поранення.
Керівник ЦЕМД Віктор Забашта під час прощання заявив, що навіть детектори чи засоби захисту навряд чи допомогли б — це був потужний удар.
«Це доля, на жаль. Дрон влучив у кабіну…»
Віктор Забашта на похованні медиків / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
За словами Альбіни, екіпаж Дмитра не мав жодних детекторів дронів ні у лютому, ні у березні.
«Обурює, що щось почали міняти лише після трагедії. Чому саме мій Діма мав загинути?»
Реакція суспільства і обіцянки влади
Після загибелі медиків у соцмережах поширили заклики посилити захист екіпажів екстреної допомоги. Адже бригади виїжджають у бойові райони без шоломів і бронежилетів, на автівках без броні.
Віктор Забашта у коментарі журналістам назвав повідомлення у соцмережах російською пропагандою, стверджуючи, що медики забезпечені всіма необхідними засобами захисту з 2022 року.
«Всі оснащені бронежилетами і шоломами, ніхто не скаржився. Я регулярно спілкуюся з медиками і знаю, чого не вистачає», — сказав Забашта.
Проте за словами Альбіни, додаткові засоби, як-от детектори дронів або радіоелектронні системи (РЕБ), екіпажам не видавали.
Анонімна медикиня підтвердила, що бронежилети часто викликають посмішки у військових через їхню слабку ефективність.
Кореспондентка Ґвари, яка працювала поряд з медиками у прифронтовій громаді, також зауважила, що ті часто були без бронежилетів.
Медики швидкої на похованні Дмитра / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
Інші атаки на швидкі у Харківській області
Ще кілька нападів російських FPV-дронів на медичні бригади зафіксували на Купʼянщині:
- 16 березня — атака у селі Просянка (без постраждалих).
- 19 березня — влучання дрона у швидку в селі Грушівка, постраждали водій і парамедикиня.
- 24 березня — атака у селі Плоске, без постраждалих.
Що обіцяли зробити?
На похованні Дмитра посадовці пообіцяли ретельно переглянути заходи захисту для медиків, які працюють у прифронтових районах Харківщини.
Заступник директора обласного департаменту охорони здоровʼя Ігор Волченко пояснив, що бронювання швидких — не таке просте завдання, адже це не військова техніка. Тому розглядають варіанти обмеження виїздів медиків у надзвичайно небезпечні зони.
Начальник Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що без установок РЕБ медики можуть бути заборонені до виїздів у прифронтові населені пункти. Це питання планують обговорити на Раді оборони області.
Про системи РЕБ Синєгубов розповів, що станом на кінець березня понад 15 автомобілів швидкої обладнані такими засобами, а домовленості про постачання ще 10 пристроїв вже є.
«Першочергово маємо забезпечити 50 автомобілів, які працюють на найбільш ризикових територіях», — повідомив посадовець.
Він також зауважив, що це складний процес через часткову переданість автомобілів благодійним фондам і можливі технічні конфлікти між системами РЕБ і медичним обладнанням.
Синєгубов запевнив, що захист швидких буде фінансуватися або з обласного бюджету, або за підтримки донорів, у тому числі фонду Говарда Баффета.
20 квітня для обласного Центру екстреної допомоги передали 10 систем РЕБ і обладнання для виявлення дронів.
Розглядають можливість отримання ще 35 таких пристроїв.
Передані системи РЕБ для Центру екстреної допомоги / Фото: Олег Синєгубов
Що змінилося насправді?
Через місяць після трагедії журналісти опитали медиків, які працюють у прифронтових зонах Харківщини, щоб дізнатися про реальні зміни у забезпеченні безпеки.
Один із працівників швидкої зазначив, що хоч якійсь рух у напрямку безпеки відбувся. Обіцяють надати детектори дронів «Чуйка» та системи РЕБ. Раніше безпека не була в центрі уваги, але зараз керівництво приділяє цьому більше уваги.
Однак жодних змін у графіках і маршрутах виїздів на прифронтові ділянки досі не мають. Додаткового захисту, окрім особистої броні, медики поки не отримали.
Валерія Соручан, в.о. директора Департаменту медичних послуг, у відповіді на офіційний запит повідомила, що всі бригади, особливо у прифронтових регіонах, забезпечені щитом, шоломами, бронежилетами та іншими засобами захисту. Автомобілі поступово оснащуються системами РЕБ.
Міністерство охорони здоров’я не отримувало офіційних звернень від харківських медиків щодо додаткового захисту після інциденту 15 березня.
Також залишається чинним протокол оцінки ризиків для виїздів у небезпечні зони, затверджений МОЗ у січні 2025 року.
Забезпечення матеріально-технічними ресурсами лежить на плечах обласних військових адміністрацій, а контроль за використанням — за керівником ЦЕМД.
Альбіна та Олександр на похованні Дмитра Колесника / Фото: Ґвара Медіа, Поліна Куліш
Альбіна стверджує, що не чула про якісь зміни чи обмеження у маршрутах бригад після трагедії. Після 15 березня багато медиків відмовились виїжджати без відповідного захисту, деякі просто не поїхали на виклики в відрядження.
«Дехто зараз на відпустці, але не зрозуміло, чи це відпустка за графіком, чи спричинена відмовою їхати без захисту.»
Ще з початку деокупації Харківщини у 2022 році медики скаржилися на недостатній захист. Були випадки, коли працівників ставили на відрядження проти їхньої волі, а при відмові доводили до звільнення.
Такі проблеми з екіпіруванням та безпекою досі залишаються актуальними.
