Стан євроінтеграції України: поточний аналіз 2023

Кінець 2025 року ознаменувався важливою подією: Кабінет Міністрів України офіційно затвердив переговорні позиції за двома останніми кластерами для вступу до Європейського Союзу. Це означає, що всі шість кластерів тепер готові до обговорення, тож переговори про вступ України до ЄС можуть розпочатися у будь-який момент.

Під час дискусійної панелі «Забезпечення процвітання та зростання України», що відбулася в Українському домі у Давосі 22 січня 2026 року, віцепремʼєр-міністр з питань європейської інтеграції Тарас Качка повідомив про успішне завершення минулорічного скринінгу та початок впровадження дорожніх карт реформ за вимогами ЄС.

У цій статті розглянемо, що саме означає готовність до переговорів із ЄС, як працює кластерна система та які перешкоди існують на шляху до офіційного старту процесу.

Кластерна система — поетапний шлях України до ЄС

У 2020 році Європейський Союз запропонував новий підхід до переговорів про розширення, поділивши acquis ЄС — комплекс норм та правил, які необхідно впроваджувати країнам-членам — на шість тематичних кластерів. Цей крок зробив процес більш структурованим і зрозумілим для кандидатів.

Протягом 2025 року в Україні провели повний скринінг законодавства за всіма шістьма кластерами, порівнюючи українські норми з правом ЄС. Цей скринінг розпочався у липні 2024 року і був успішно завершений уже в жовтні 2025-го.

Результати дозволили визначити, які законодавчі та інституційні реформи вже виконані, а де потрібно ще попрацювати. Серед основних кроків — офіційне затвердження переговорних позицій України, які будуть основою для подальших переговорів з ЄС. Цей документ включає:

поточний стан впровадження acquis;
терміни виконання зобов’язань;
перелік сфер, де можуть бути запроваджені перехідні періоди.

Єврокомісія презентує ці звіти країнам-членам, рекомендувавши відкриття переговорів за конкретними сферами.

Отже, підготовка до вступу України в ЄС включає такі документи:

скринінгові звіти щодо кожного кластеру;
переговорні позиції України;
Draft Common Positions (DCP) від ЄС — проєкти домовленостей, які визначають обов’язкові дії для руху вперед.

У грудні 2025 року Україна отримала DCP за трьома кластерами: «Основи», «Внутрішній ринок» та «Зовнішні відносини». Це унікальний випадок, адже зазвичай ЄС передає такі документи вже після початку переговорів з державою-кандидатом. Для України зроблено виняток, щоб дати змогу краще підготуватися до впровадження європейських стандартів.

Готові, але переговори не почалися: чому?

Переговори за рамковою програмою започатковуються з першого кластера «Основи», який охоплює критично важливі питання демократії та верховенства права. Стійкість цих засад — фундамент для подальшого руху до ЄС.

В Україні вже проведено низку значних реформ:

законодавство щодо незалежності судової влади;
Антикорупційна стратегія;
національний план реформ у сфері правосуддя;
створення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК);
запровадження електронного декларування доходів чиновників.

Судова реформа також триває: реформовано Вищу раду правосуддя, впроваджено прозорі процедури для призначення суддів, адаптовано антикорупційні закони у відповідність до вимог acquis.

Втім, виклики залишаються: суди досі вразливі до корупції, іноді лунають скандали за участю високопосадовців, а покарання за корупційні злочини часто є недостатньо ефективними.

Особливо важливою є інституційна незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП. Улітку 2025 року парламент ухвалив законопроєкт №12414, що обмежив цю незалежність. Цей крок викликав хвилю обурення в суспільстві та серед партнерів ЄС. Однак завдяки активній позиції громадськості незалежність цих інституцій все ж збереглася.

Підтримка українців і міжнародний тиск

За програмою EUNEIGHBOURS east у 2025 році більшість українців висловили беззаперечну підтримку курсу на євроінтеграцію:

82% вважають, що Україна має гарні стосунки з ЄС;
70% готові підтримати вступ України до ЄС на референдумі;
лише 9% виступають проти;
76% впевнені, що членство принесе більше плюсів, серед яких мир і безпека, покращення якості життя та безвізовий режим.

У парламенті ЄС восени 2025 року закликали пришвидшити переговори, а президент Зеленський на офіційних зустрічах прохав лідерів Союзу відкрити перші кластери.

Політичні перешкоди на шляху Україна-ЄС

Хоча Єврокомісія ще в січні 2025 року подала звіт про готовність «Основ» до переговорів, Рада ЄС не ухвалила відповідне рішення через блокування з боку окремих держав, найголосніше серед яких — Угорщина. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто аргументує таку позицію тим, що занепокоєний прискореним вступом України, який, на його думку, може суперечити інтересам країни.

Основні причини відмови Будапешта:

потенційний вплив на угорську економіку і сільське господарство;
питання безпеки;
загроза проникнення злочинних угруповань з України.

Петер Сіярто чітко заявив, що не дозволить Україні «пройти» цю стадію переговорів до усунення цих проблем.

Водночас речник Єврокомісії Гійом Мерсьє підкреслив, що Україна вже відповідає критеріям для відкриття кластера «Основи», і немає жодних об’єктивних причин для блокування. Єврокомісія навіть розглядає можливість запровадження прийняття таких рішень кваліфікованою більшістю, щоб не допустити подібних політичних зупинок. Водночас остаточні рішення щодо вступу й закриття кластерів поки зберігають за собою принцип одностайності.

Що далі?

Україна виконала важливі технічні умови для початку переговорів, проте одностайна згода всіх 27 країн-членів ЄС залишається ключовою перешкодою. Надії на прогрес прив’язані до парламентських виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня 2026 року. Їх результат може змінити політичну позицію Будапешта й відкрити шлях до початку переговорів.

Зараз Україна та ЄС із великим інтересом спостерігають за розвитком подій в Угорщині, адже від цього залежить не лише термін відкриття першого кластера, а й подальший ритм переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу.