Чотири роки за ґратами: як вирок нардепу Анатолію Гуньку вплине на депутатську групу
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) призначила народному депутату Анатолію Гуньку, обвинуваченому у вимаганні та отриманні хабара, покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. Представник групи «Відновлення України» ризикує втратити мандат, що може спричинити призупинення функціонування самої депутатської групи. Адже зараз у ній залишився мінімально допустимий склад — 17 депутатів, і Гунько є одним із них.
Про це офіційно повідомили у Вищому антикорупційному суді.
Єдиний мажоритарний народний депутат від Харківської області у складі «Відновлення України» Олександр Фельдман утримався від коментарів щодо подальших дій групи у разі втрати мандата Гуньком.
«Не хочу торкатися цього питання. Є керівники групи — вони й дають коментарі. Я такої інформації не маю і не коментую цю справу», — заявив Фельдман у коментарі для Ґвара Медіа.
Загальний контекст справи
9 лютого 2026 року Апеляційна палата ВАКС підсумувала розгляд апеляції у справі Анатолія Гунька. Нагадаємо, що початково у березні минулого року суд першої інстанції визнав нардепа винним та призначив покарання у вигляді 7 років ув’язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляцію захисту й скоротив строк ув’язнення до 4 років, з паралельною забороною обіймати владні посади.
Деталі корупційного злочину
За даними слідства, у 2023 році народний депутат разом із двома спільниками вимагали та отримали хабар на суму 85 тисяч доларів. Ці гроші отримали від представника аграрної компанії за сприяння у користуванні державними земельними ділянками.
Кар’єрний шлях Анатолія Гунька
Анатолій Гунько пройшов до Верховної Ради у 2020 році після виборів у 208 окрузі Чернігівської області. Спершу він був обраний як безпартійний кандидат від «Слуги народу», але згодом приєднався до депутатської групи «Відновлення України», утвореної після розпуску партії ОПЗЖ.
Згадка про інші політичні процеси
Варто також зазначити, що 201 народний депутат IX скликання з 6 фракцій і депутатських груп підтримали два законопроєкти — № 11533 та № 13420, які обмежують відкритий доступ до даних. Серед них семеро — народні депутати з Харківської області.

