Дезінформаційна кампанія Росії щодо України в Чехії: ключові наративи та впливові технології

Як працює російська пропаганда в Центральній Європі: головні наративи та маніпуляції

Сучасний інформаційний простір у Центральній Європі перетворився на поле гібридних війни, де російська пропаганда націлена не лише проти України, а й проти внутрішньої згуртованості європейських народів. Замість прямої брехні, використовуються складні, багатошарові сюжети про «державну зраду», «розтрату допомоги», «нацистську загрозу» та «несправедливі привілеї» для українських біженців. За допомогою «підміни понять» і новітніх технологій штучного інтелекту ці наративи трансформують підтримку України в джерело конфліктів і розбрату всередині Чехії.

Наратив про «Нецільове використання допомоги Україні»

Головна ідея російської пропаганди тут — створити враження, що західна допомога не доходить до пересічних українців, і що українці нібито наживаються на чужій підтримці. Для цього використовується «дзеркальний метод»: на проблемах, які є реальними (наприклад, блекаути через обстріли), маніпулятори вибудовують вигадані сюжети про «зраду». Таким чином виникає почуття роздратування в тих, хто допомагає.

Наприклад, січень 2026 року став часом активного поширення фейку про генератори, які Польща передала Україні. У соцмережах публікували скриншоти оголошень з календарною датою раніше офіційної передачі обладнання, що чітко вказує на фальсифікацію. Багато моделей, згаданих у оголошеннях, взагалі не входили в перелік польської допомоги.

Цей кейс — лише частина більшої координації: схожі маніпуляції одночасно з’явились у Польщі та Чехії. Основна мета — посіяти недовіру і напруження серед підтримуючих Україну громадян. Автори фейку вміло викликають емоції, які на перший погляд здаються виправданими.

Приклади «дзеркальних методів» у дії:

• Вигадані історії про продаж допоміжного обладнання на вторинному ринку;
• Поширення недостовірної інформації про невикористання або розкрадання гуманітарної допомоги;
• Маніпуляції на основі часткових чи застарілих даних.

Наратив про «Нацизм в Україні»: як створюють образ ворога

Російська пропаганда нав’язує Чехам образ України як країни, де нібито панує нацизм, а її захисники — це «неонацисти». Вони не просто маніпулюють інформацією, а цілеспрямовано плетуть легенди, де «нацизм» служить інструментом для налякування і посіву недовіри.

Одна з таких маніпуляцій — історія про «українського солдата з татуюванням свастики». Фактично це — фотографія росіянина, який примудрився отримати такі тату в російській в’язниці до 2015 року. Проте фейк подається так, ніби це український військовий, що повинно викликати підозру і страх.

Цей прийом «підміни понять» — коли один випадок штучно роздувається на всю країну — дуже популярний у дезінформаційних кампаніях.

Основні способи роботи цього наративу:

1. Фокусування на окремих випадках для формування загального негативного образу;
2. Експлуатація страхів та історичних травм;
3. Використання відвертих фейкових фото й відео.

Наратив про «Державну зраду еліт» як зброя проти політичного керівництва Чехії

Росія все більше повертається до складних схем дискредитації європейських політиків, стверджуючи, що уряди є нібито «васалами» США, а підтримка України — це одночасно і зрада національних інтересів. Україна в таких сюжетах слугує лише символом цієї зради.

Одним із яскравих прикладів є фальшиве фото президента Чехії Петра Павла, ніби він під час візиту до Києва вручає Зеленському подарунок. Аналіз показує, що це зображення створене за допомогою штучного інтелекту: деталі костюма, пози та навіть будова вуха — несправжні.

Подібні підробки часто поширюють ті, хто критикує політику підтримки України. Вони використовують штучні візуальні підтвердження, аби закріпити у свідомості прихильників думку про «лакейство» та «зраду».

Як ця дезінформація реалізується на практиці:

• Використання фейкових фото та змонтованих сцен;
• Поширення недостовірних звинувачень у пресі та соцмережах;
• Штучне протиставлення внутрішніх проблем та підтримки України.

Наратив про «Привілеї» для українських біженців: від співчуття до ворожнечі

Засобом маніпуляції також стала тема «привілеїв» для українських біженців — нібито вони отримують більше допомоги, ніж місцеві мешканці. Цей наратив навчений перетворювати гуманітарну підтримку в джерело невдоволення та навіть ворожнечі між групами населення.

За даними аналізу, багато тверджень щодо надмірних виплат або «захоплення» робочих місць і житла не витримують критики. Експерти наголошують, що українці здебільшого заповнюють вакансії, які тривалий час залишалися вакантними, а житловий ринок в Чехії ще довго не впорається з дефіцитом квартир.

Просуваючи цю тему, пропаганда користується базовими людськими страхами:

1. Експлуатація страху дефіциту ресурсів, нав’язуючи вибір між допомогою своїм і підтримкою чужих;
2. Постійне повторення застарілої або неточної інформації;
3. Зміна образу українця з «жертви війни» на «економічного конкурента».

У підсумку, ці маніпуляції впливають на ставлення чеського суспільства до України та підтримки, яку вона отримує, викликаючи сумніви й неприязнь.

Розуміння цих наративів — ключ до того, щоб не стати жертвою маніпуляцій і допомогти зберегти довіру та партнерство між країнами. Чітке розрізнення дезінформації від фактів дозволяє захистити не лише репутацію біженців, а й достовірність інформації в демократичному суспільстві.