Право власності на «Пряничний будинок» під питанням

Апеляційний розгляд спору навколо «Пряничного будинку» у Харкові

У Харкові в Апеляційному суді триває розгляд справи щодо будівлі на вулиці Максиміліанівській, 11 — пам’ятки місцевого значення, відомої як «Пряничний будинок». Основне питання — право власності на цей історичний об’єкт та законність його передачі.

Інформацію із зали суду надав кореспондент Ґвари Медіа.

Позиції сторін у справі

Прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій наполягає на тому, що будівля має залишатися у державній власності. У документах також порушується питання залучення до процесу Харківської міської ради, обласної військової адміністрації та інших установ для захисту державних інтересів.

Цей конфлікт викликав значний суспільний інтерес, адже йдеться про одну з небагатьох збережених історичних садиб у центрі міста.

Аргументи захисту

Адвокат Харківського медичного товариства, яке зараз володіє будівлею, Геннадій Костиря, заявив, що прокурор не має підстав представляти інтереси держави, оскільки порушення не доведені. Окрім того, захист підкреслює, що прокуратура базується на нормативному акті 1945 року, існування якого не підтверджене ні в офіційних джерелах, ні в науковій літературі.

За словами Костирі:

немає офіційних архівних підтверджень цього нормативного акта;
термін “підприємництво” у 1945 році не використовувався у сучасному значенні.

Таким чином, юридична аргументація апеляції у частині посилань на цей документ викликає сумніви.

Обговорення майбутніх планів щодо будівлі

На засіданні також з’явилися розмови про можливі реконструкційні або будівельні роботи на ділянці. Представник медичного товариства спростував будь-які наміри руйнування споруди чи зведення торговельно-офісного центру або підземного паркінгу.

Він повідомив, що 13 лютого 2026 року був укладений договір на розробку науково-проєктної документації саме для реставрації фасадів пам’ятки. Обробляються роботи реставраційного характеру, а не реконструкція чи перебудова.

У суді відзначили, що прокурор не надав жодних документів, які б свідчили про підготовку до комерційної забудови.

Громадська позиція та історичний контекст

Громадська активістка Олена Рофе-Бекетова, праонука архітектора Олексія Бекетова, наголосила, що ситуація довкола будівлі складається з багатьох юридичних деталей, що створює плутанину у розумінні справи.

Вона підкреслила такі важливі моменти:

Справа охоплює не лише сам будинок як об’єкт культурної спадщини, а й земельну ділянку під ним, яка є комунальною власністю.
Важливо з’ясувати, чи дотримані всі встановлені законодавчі процедури передачі цієї землі.
Проблема не у формі власності, а у тому, щоб власність перейшла на законних підставах з охоронними обмеженнями.

Якщо пам’ятку передають у приватні руки, необхідно укладати охоронний договір із встановленням правил щодо змін об’єкта та забудови поруч.

Історія та стан пам’ятки

Будівля була споруджена наприкінці ХІХ століття за проектом академіка архітектури Олексія Бекетова. З 1940-х років вона утримується Харківським медичним товариством.

За словами пані Рофе-Бекетової, пам’ятка потребує реставрації, адже:

ще у 1990-х роках зняли шатровий дах, який досі не відновили;
будівля зазнала ушкоджень від обстрілів, зокрема тріщин у несучих стінах.

Експерти застерігають, що будь-які роботи поруч із використанням підземних конструкцій можуть посилити ризики для старої споруди через можливе просідання ґрунту.

Подальші кроки суду

Суд продовжує розгляд апеляційної скарги. Вирішальним стане остаточне визначення власника пам’ятника та перевірка дотримання законних процедур під час оформлення прав власності.

Для довідки: станом на кінець 2025 року в Україні пошкоджено понад 700 релігійних об’єктів, з яких близько 200 повністю зруйновані.