Потужні вибухи в центрі Харкова: як працювали собаки-рятувальники
2 січня в самому серці Харкова пролунав вибух, який зруйнував пʼятиповерховий будинок і забрав життя семи людей. Пошуково-рятувальні операції тривали дев’ять днів, а постраждали 38 осіб.
Серед тих, хто героїчно працював на місці трагедії, була кінологиня Олександра Карпова — засновниця пошуково-рятувальної команди «Мрія К9». Вона з першої хвилини перебувала поруч зі своїми собаками, шукаючи тих, хто залишився під завалами. Операції перешкоджали повторні обвали, атаки й навіть затоплений підвал.
Журналісти Ґвара Медіа провели кілька днів разом із командою «Мрія К9», заглибившись у тонкощі їхньої важкої і небезпечної роботи. У цьому репортажі — найважливіше з того, що вдалося дізнатись.
Складнощі роботи на завалах
Пошуково-рятувальні операції — це завжди ризик і невизначеність. Іноді команда готова діяти миттєво, іноді ж доводиться годинами чекати, поки спеціалісти зроблять зону безпечною.
Олександра згадує, що були моменти, коли вони стояли на морозі до 11 годин, поки ДСНС очищували завал:
- спершу спеціалісти прибирали завали;
- після приїжджали піротехніки — оглядали місце на наявність вибухонебезпечних предметів;
- лише тоді стартувала робота собак із кінологами.
Наступного дня після вибуху команда повернулась на місце події — тоді було підтверджено смерть двох людей і відомо про трьох зниклих. Через затоплення підвалу спочатку не могли працювати собаки.
Погіршення погоди теж ускладнювало роботу: дощ глушить запахи, які шукають ті, хто ховається під завалами. Олександра брала з собою кілька собак, щоб обрати найкращого шукача — адже особливості роботи залежать і від погодних умов, і від індивідуальних якостей тварини.
Як собаки пристосовуються до умов
Залежно від температури та вологості запахи ведуть себе по-різному — вони можуть підніматися вгору або опускатися вниз. Наприклад:
- в спекотну погоду запахи легко піднімаються вгору;
- у вологу пору вони опускаються і розподіляються іншим чином.
Це впливає на стратегію пошуку, адже живі люди можуть перебувати на різних рівнях, а під завалами — особливо.
Тренування рятувальних собак
Перед тим, як щоденно рятувати життя, собаки проходять ретельні тренування. Олександра показує свій бус, наповнений спеціальними клітками, і собак, які з нетерпінням чекають виходу на тренування.
Кожен пес має свій характер і спеціалізацію — одні шукають живих, інші — загиблих, і тому їх тренують за різними методиками. Якщо собака не тренується мінімум два-три рази на тиждень, він вже не зможе працювати з належною ефективністю.
Особливо важливо навіть під час травм або хвороб підтримувати легкі вправи, щоб не втратити навички.
Чого варто остерігатися під час пошуку
Рятувальники завжди повинні бути насторожі — собаки можуть швидко травмуватися, з’їсти щось небезпечне чи опинитися в зоні ризику. Незважаючи на відповідальну роботу, ці тварини лишаються веселими і рухливими. Під час тренувань Олександра кидає собакам улюблені м’ячики, заохочуючи їх за успіхи.
Тонкощі методики пошуку
Олександра розповідає, що основна мета — сформувати у собаки бажання шукати будь-що, незважаючи на умови:
- пес повинен вміти позначати знахідку голосом;
- важливо, щоб він залишався зацікавленим і не втрачав ентузіазму;
- заохочення відбувається їжею або іграшками — це додає процесу елемент гри.
Кінологиня пояснює: такий підхід допомагає собаці відчувати підтримку і залишатися сфокусованим в стресових ситуаціях. Це життя людей залежить від їхньої роботи.
Під час пошуку: як це виглядає у реальності
Першим починає тренування лабрадор на ім’я Бро — собака з Італії, який мав шукати наркотики, але став важливим учасником пошуків людей. Для Бро важливий ритуал перед роботою — так він налаштовується на завдання.
Олександра дозволяє собаці рухатись вільно — адже пес може почути або відчути те, чого не помітить людина. Її завдання — лише направляти тварину у разі потреби.
Окрім Бро, у команді є і інші породи, наприклад, рудий спанієль, якого було довго навчати позначати знахідку голосом, адже вони менше гавкають. Ці нюанси враховують під час тренувань.
Історія Мрії — собаки, що стала легендою
Мрія — це перш за все пошуковий пес Олександри, який першим в Харкові знайшов живу людину після обстрілу Палацу спорту у 2025 році. Її роботу завжди підтверджував інший собака-компаньйон.
З перших днів війни Мрія працювала в найскладніших умовах, часто без адекватної підтримки, під повторними обстрілами. Вона була єдиним таким собакою у Харкові тривалий час і навіть допомагала людям у сховищах та укриттях, підтримуючи їх емоційно.
Нажаль, через травми й контузії, Мрія пішла на «пенсію», але продовжує приносити радість та підтримку ветеранам, дітям і людям з особливими потребами.
Олександра разом із Мрією / Фото з соціальних мереж Олександри Карпової

