Святкування Різдва в Україні: традиції та еволюція

У 2023 році Помісний собор Православної Церкви України, найвищий церковний орган, ухвалив рішення перейти на «новий» календар. Відтепер, з 1 вересня 2023 року, усі свята в календарі зсунулися на 13 днів. Через це в Україні Різдво святкують уже 25 грудня.

Незважаючи на те, що в суспільстві поки що немає єдиної думки щодо цього кроку, соціологічне опитування від Zagoriy Foundation виявило, що Різдво залишається найочікуванішим зимовим святом — його цінують і релігійні, і світські. При цьому майже в 66% сімей зберігається давня традиція колядування.

Водночас війна суттєво вплинула на святкові звичаї. Хтось відмовляється від олів’є, обираючи кутю, хтось жертвує гроші на армію замість того, щоб купувати подарунки, а дехто святкує через відеозв’язок із тими, хто служить у війську або перебуває за кордоном.

Детальніше про оновлені українські традиції читайте в матеріалі Ґвара Медіа.

Різдво 25 грудня: що і чому змінилося

Причиною переходу з юліанського («старого») на григоріанський («новий») календар є невідповідність між астрономічними подіями та датами у календарі, пояснюють у Православній Церкві України.

Проблема «старого» календаря одна з того, що кожних 128 років додається зайва доба, і це з часом зсуває святкові дати. У 2023 році цей зсув становив 13 днів. ПЦУ наголошує, що в майбутньому це може призводити до курйозних ситуацій, наприклад, коли Різдво випаде на піст.

Перехід у розпал війни став також символом культурного самоусвідомлення і відокремлення від Російської Православної Церкви, яка все ще користується «старим» календарем. Для Росії це важливий елемент ідентичності, а Різдво 7 січня часто використовується там як засіб політичної пропаганди. Важливо зазначити, що майже 300 церков на Харківщині і досі приховують приналежність до УПЦ МП.

Нові святкові звички українців

Українці уважно переглядають ті святкові звички, що ще недавно вважалися «традиційними» і навіть обов’язковими. Але тепер багато з них видаються чужими, порожніми і навіть шкідливими.

Особливо це стосується Нового року: надмірне святкове застілля, алкоголь, перегляд фільму «Іронія долі», зустріч із Дідом Морозом та Снігуронькою — усе це апріорі радянсько-російські ритуали, які потрохи втрачують популярність. Вони роками пригнічували важливість Різдва як свята.

Натомість українська ідентичність відроджується через такі символи, як солом’яні павуки, дідух, свічник-трійця, вертеп, колядки та Вифлеємська зірка. Для багатьох сьогодні Різдво — це не просто свято, а акт спротиву і об’єднання.

Основні сучасні традиції святкування в Україні

Тривала відсутність достатку в магазинах за радянських часів сформувала звичку накривати стіл на свята надмірно багатими стравами. Але зараз усе більше людей роблять свідомий вибір на користь:

скромних, але традиційних страв: кутя, боби, риба, узвар, пісний борщ, голубці;
помірного або зовсім відсутнього вживання алкоголю;

Під впливом війни багато українців відмовляються від розкішних святкувань із гучними феєрверками, масштабними гуляннями та яскравими соцмережевими публікаціями — так вони виявляють повагу до тих, хто переживає втрати.

Ось що також стало важливою складовою традицій:

вшанування пам’яті загиблих через запалювання свічок, хвилини мовчання, невеликі тости;
переказання грошей, які могли б піти на подарунки, на допомогу військовим або благодійність;
колективна участь у плетінні маскувальних сіток чи фасуванні гуманітарної допомоги;

Завдяки відеозв’язку українці зберігають родинну єдність, спілкуючись із близькими, які зараз у війську чи за кордоном, а також організовують онлайн-колядування та спільні молитви.

Багато хто веде блоги і особисті щоденники, де не лише фіксують події, але й передають емоції та дрібні побутові деталі. Ці записи творять живу історію країни. Розповісти свою історію можна на платформі «Свідок».

Різдвяні традиції Харківщини

Через історичні утиски з боку радянської влади традиції на Харківщині не такі багаті та яскраві, як, скажімо, у Криворівні на Івано-Франківщині або в Орлівці на Одещині.

Втім, Харківщина має низку унікальних колядок, що їх зібрали дослідники у Цифровому архіві фольклору. Тут можна знайти як аудіозаписи, так і тексти для вивчення.

*Зображення мапи із записаними колядками*

Під час повномасштабного вторгнення колядування перетворилося на міський тренд — харків’яни співають колядки скрізь: на вулицях, у кафе, метро, автівках, біля зруйнованих і відновлених будинків.

«Авто-Вертеп-Фест» в Харкові / Фото: Олексій Єрошенко, Ґвара Медіа

У цьому році харків’яни зможуть почути колядників із гурту «Муравський шлях», Спілки української молоді, а також приєднатися до вертепу у просторі «Манівець». Також у місті відбудеться різдвяний ярмарок під назвою «Ярмаркове коло».

Привіт! Мене звати Катя, я авторка цього тексту. Якщо вам сподобалася стаття, підтримайте незалежну журналістику донатом або підпискою — так у новому році все буде джингл-белс!