Liqpay і інші

LiqPay та інші: як українці платять у 2025 році

Платіжний ландшафт України за останні роки змінився до невпізнаваності. Ще десять років тому більшість людей носили з собою готівку і дуже обережно ставилися до онлайн-платежів. Сьогодні картина зовсім інша — смартфон замінив гаманець, а цифрові сервіси конкурують між собою за кожного користувача.

LiqPay: флагман від ПриватБанку

Що це і як працює

LiqPay — це платіжна система, створена ПриватБанком ще у 2008 році. За мірками фінтеху це справжній довгожитель. Сервіс дозволяє проводити платежі в інтернеті, переводити гроші між людьми, приймати платежі на сайтах і навіть платити в деяких офлайн-точках за допомогою QR-коду.

Особливість платформи в тому, що вона спочатку створювалася як відкритий інструмент для бізнесу і звичайних користувачів одночасно. Інтеграція через API зробила її популярною серед українських інтернет-магазинів — за різними оцінками, сотні тисяч сайтів використовують саме цей еквайринг. Це важливий показник довіри ринку.

Комісії та обмеження

Для фізичних осіб базові переводи між рахунками ПриватБанку часто безплатні. Однак за платежі сторонім отримувачам або в магазинах стягується певний відсоток — він варіюється залежно від типу транзакції та статусу акаунту.

Бізнесу за еквайринг доведеться заплатити від 1,5% до 2,5% з кожної операції. Це стандартна ставка для ринку, хоча деякі конкуренти пропонують більш гнучкі умови для великих обсягів.

Monobank та його екосистема

Банк у смартфоні

Monobank з’явився у 2017 році і буквально перевернув уявлення українців про те, яким повинен бути банк. Ніяких відділень, ніяких черг — тільки застосунок з зручним інтерфейсом і кешбеком. Сервіс швидко набрав багатомільйонну аудиторію і досі утримує її лояльність.

Вбудована функція переводів за номером телефону, оплата за реквізитами, розбивка видатків за категоріями — все це стало стандартом, якому тепер намагаються відповідати інші гравці. Mono задав планку користувацького досвіду, і це його головне досягнення.

Pay-сервіси всередині Mono

Окремої уваги заслуговує підтримка Apple Pay і Google Pay прямо з картки Monobank. Користувач просто додає карту в гаманець смартфона — і платить одним дотиком у магазинах, кафе, транспорті. Це особливо актуально у великих містах, де терміналами NFC давно норма.

Portmone та Easypay: нішеві, але важливі

Комунальні платежі та не тільки

Portmone займав свою нішу саме у сфері регулярних платежів — комунальні послуги, мобільний зв’язок, інтернет, штрафи. Українці звикли до цього сервісу саме тому, що він зібрав під одним дахом практично всіх постачальників послуг. Зручно, коли не потрібно заходити на десять різних сайтів.

Easypay працює за схожою моделлю, однак робить акцент на широкій мережі терміналів по всій країні. Для тих, хто не має банківської карти або просто звик платити готівкою через термінал, це досі актуальний інструмент.

Чому вони залишаються затребуваними

Незважаючи на те що більшість платежів давно пішла у смартфони, термінальні мережі нікуди не зникли. У невеликих містах і селах доступ до банківського обслуговування досі обмежений, а значить, фізична інфраструктура зберігає свою цінність. Ці гравці займали стабільну позицію саме там, де банківські застосунки ще не перемогли повністю.

Wayforpay та Fondy: інструменти для бізнесу

Платіжний шлюз як основа інтернет-торгівлі

Wayforpay — один з провідних платіжних шлюзів для українського e-commerce. Він пропонує бізнесу готові рішення: віджет оплати, посилання на оплату, підписки, розстрочка. Все це закриває більшість потреб інтернет-магазину без необхідності глибокої розробки.

Fondy, у свою чергу, орієнтований на компанії, які працюють з міжнародними ринками. Підтримка безлічі валют і іноземних карт робить його привабливим для тих, хто продає не тільки всередині країни. Після 2022 року інтерес до таких рішень помітно виріс — частина українського бізнесу переорієнтувалася на європейських покупців.

Міжнародні рішення на українському ринку

Stripe, PayPal та інші

Stripe давно працює з українськими підприємцями — особливо з тими, хто продає цифрові товари або послуги глобальній аудиторії. Після змін у регуляторному середовищі доступ до цього сервісу став простішим, і багато фрілансерів, розробників та онлайн-бізнесів активно його використовують.

PayPal в Україні працює в обмеженому режимі — отримати гроші через нього не можна, тільки відправляти. Це суттєве обмеження, яке змушує українських отримувачів платежів шукати альтернативні маршрути. Саме тому Wise, Payoneer та Revolut стали популярними інструментами для отримання міжнародних переводів.

Revolut та Wise: карти без кордонів

Revolut швидко завоював симпатії українців, особливо серед тих, хто часто подорожує або працює з іноземними клієнтами. Мультивалютний рахунок, вигідний курс обміну, зручний застосунок — все це робить сервіс привабливим доповненням до основного банку.

Wise (колишній TransferWise) особливо цінують за прозорі комісії при міжнародних переводах. Ніяких схованих надбавок до курсу — користувач бачить реальну вартість транзакції ще до її підтвердження. Це рідкість на ринку, де багато хто досіховає свої збори в курсову різницю.

Тенденції та куди рухається ринок

Розстрочка та BNPL

Одним з найпомітніших трендів останніх років став формат «купи зараз — заплати пізніше». Монобанк з продуктом «Покупки частинами» та Приват з аналогічними пропозиціями фактично привчили українських покупців розбивати великі видатки без переплат. Це змінило поведінку споживачів — люди стали охочіше погоджуватися на дорожчі товари, знаючи, що оплата буде поетапною.

Безпека та верифікація

З ростом числа онлайн-платежів виросло й кількість спроб шахрайства. Більшість українських платіжних сервісів впровадили двофакторну автентифікацію, біометричні перевірки та моніторинг підозрілих транзакцій у реальному часі.

Серед ключових мер захисту, які сьогодні стали галузевим стандартом:

• підтвердження платежу через SMS або push-повідомлення
• верифікація за обличчям або відбитком пальця
• автоматична блокування при нетиповій активності

Користувачі поступово привикають до цих бар’єрів і сприймають їх не як незручність, а як необхідний захист.

Павлова Ірина

Телерепортерка та кореспондентка з 15-річним досвідом, спеціалізується на суспільно-політичних темах і міських історіях. Закінчила Інститут журналістики КНУ, стажувалася в європейських ньюзрумах, володіє українською та англійською. Працює в полі, робить прямі включення, вміє швидко перевіряти факти й пояснювати складне просто. Веде авторську рубрику про людей, які змінюють свої громади, і разом з командою запускає спецпроєкти про безпеку, освіту та відновлення. Лауреатка кількох професійних відзнак за репортажі з регіонів і якісну аналітику. Поза ефіром бігає півмарафони, читає нон-фікшн і волонтерить на культурних подіях.

Переглянути всі статті