Автор Павлова Ірина 
З 12 березня в кінотеатрах почали крутити чорнокомедійний триллер «Мисливець за спадщиною» з нині трендовими виконавцями Гленом Пауеллом і Маргарет Куеллі в головних ролях.
Сюжет стрічки був натхненний британською класикою «Щирі серця і корони» (яка, у свою чергу, базувалася на романі «Ізраїль Ранк: Автобіографія злочинця» (1907) британського письменника Роя Горнімана), випущеної на екрани далекого 1949 року.
Що в результаті вийшло з цього сучасного переосмислення — готові розповісти вам у нашій рецензії.
«Мисливець за спадщиною» / How to Make a Killing
Жанр триллер, чорна комедія
режисер Джон Паттон Форд
У ролях Глен Пауелл, Маргарет Куеллі, Джессіка Гевік, Білл Кемп, Зак Вудс, Тофер Грейс, Ед Гарріс, Бьянка Амато, Раф Лоу, Шон Камерон Майкл, Нелл Вільямс
Премʼєра кінотеатри
Рік випуску 2026
Сайт IMDb
Колись юна дочка багатія Вайтлоу Редфелоу, Мері, була вигнана з сім’ї через небажання відмовитися від майбутнього бастарда, ставшого плодом кохання з якимось звичайним музикантом. Так на світ з’явився Беккет — хлопчик, з самого народження позбавлений привілеїв прізвища Редфелоу. Його батько помер ще під час пологів, а згодом від хвороби пішла в інший світ і мати.
Плюси:
досить цікава історія з непоганими сюжетними поворотами; деякі комедійні моменти можуть розважити; гарний акторський склад;
Мінуси:
фільм пропонує боліти по суті за безжалісного вбивцю; за змістом стрічка пропагує щось із розряду трюїзмів;
І жив собі Беккет звичайним життям, влаштувавшись на роботу в магазин діловитих костюмів. Так, мабуть, він і далі вів би своє середньокласове існування, якби не сталося кількох важливих подій, зокрема несподіваної зустрічі з подругою дитинства Джулією, у яку хлопець був закоханий змалку. Тому у його голові назріла думка про відновлення справедливості щодо спадщини Редфелоу. Але як бути, коли в списку численних спадкоємців ти останній в черзі?
З позиції мейнстриму вряд чи нинішній прокат можна назвати видатним — найголосніші новинки попередніх тижнів, такі як «Гренландія 2: Міграція», сьомий «Крик» чи минулотижневе «Наречена!», та й той кінолиш Франкенштейна, навівали лиш журбу, нудьгу й стійку віру в те, що мистецтву рухомих картинок справді наступив кінець. Однак тепер можна сміливо констатувати, що на великих екранах — нарешті адекватний розважальний фільм, який не соромно порекомендувати людям.
«Мисливець за спадщиною» не претендує на те, щоб увічнити своє ім’я в історії кіно, однак чудово справляється з функцією гідного дозвілля.
У стрічці американського кінодіяча Джона Паттона Форда, для якого це друга повнометражна робота як режисера після дебюту «Злочинниця Емілі» (2022), оповідання ведеться з точки зору головного героя в виконанні Глена Пауелла. Ми зустрічаємо його в камері смертників, що вже наштовхує на очевидні думки, ніби дерзкий план відкинутому багатою родиною хлопцю не вдався. Але не потрібно поспішати з висновками — Форд припас кілька цікавинок на потім.
При цьому сама історія в міру захоплива, в міру смішна (батько Беккета помер від серцевого нападу під час пологів — чим не фірмовий британський гумор) і дуже хоче здаватися повчальною. Даремно, що за змістом являє собою затерті істини — мільярди не заробиш, якщо піддатися спокусі совісті, та й далеко не факт, що вони зроблять тебе щасливим.
Що стосується самої фігури титульного персонажа, то красномовна для сьогоднішнього дня «запрограмованість» на «життя, яке він заслужив» грає з ним злу жартку. Вряд чи цей злочинець заслуговує нашого співчуття — його, можливо, десь можна по-людськи зрозуміти, але ніяк не виправдати. Втім, жанр чорної комедії з відтінком сатири дозволяє нам то й дило поболіти за негідника.
До того ж моральна неоднозначність з одного боку й безтурботна «теплі ванни» — з іншого служать основою для чіткого антикапіталістичного посилу. Так, головний герой — цілком точно зло. Але справжній монстр тут той, хто все життя думав про своє багатство, а не про тих, хто поряд. По суті, він сам і породив ще одного монстра.
Та й огнуває грошей, які чи не кожний персонаж — шаблон вопиючої марності, який купається в розкоші, не так щоб жалко. Що повіса Тейлор, що типу художник Ной, що релігійний шоумен (по-іншому й не скажеш) Стівен — усі вони персонажі не надто приємні. Але є й ті, хто не втратив людське обличчя в божевільній сім’єнці — наприклад, дядько Беккета Уоррен.
Глен Пауелл після касового провалу минулорічної антиутопії «Людина, що біжить» продовжує активно сніматися й пробувати себе в різних жанрах. Зверніть увагу на головну картинку — побрийте актора налисо, замініть здешній краватку на червону — і ось вам готовий Hitman. До речі, Пауелл уже знімався у фільмі Hit Man (2023), де грав фальшивого найманого вбивцю.
Чемпіонкою світу, принаймні в місцевих декораціях, по яскравих нарядах виступає Маргарет Куеллі, перманентно й красномовно для характеру її героїні, закидаючи свої стройні ноги на стіл. З другорядних болванчиків мають шанс запам’ятатися син Джуда Лоу Раф, герой якого напіває в караоке культову Last Resort від Papa Roach, та вже надто карикатурний Стівен у виконанні Тофера Грейса.
Малоймовірно, що «Мисливець за спадщиною» має хоч привидів шансів увійти в список ваших улюблених фільмів року чи хоч би затиснутися в голові довше, ніж дорога додому з кінотеатру. Але нарешті в прокаті з’явилася новинка, яка не змусить жалкувати про витрачений час і кошти. Вт
lubacky2003