Що впливає і як ідентифікувати

Реклама

Чи знали ви, що британці масово шукали в Google пояснення терміну «ЄС» вже після голосування за вихід із Європейського Союзу? Це не вигадка — згідно з даними Google Trends, інтерес різко зріс у той час (NPR, Business Insider). Іронія полягає в тому, що мільйони людей проголосували, а потім почали активно гуглити, що саме означає їхній вибір.

Такий парадокс не виник просто так. Референдум проходив на хвилі масштабних інформаційних кампаній, де маніпулятивні меседжі поширювалися через соцмережі, таргетовану рекламу та ботоферми.

Інформаційні війни не відбуваються на полі бою — вони ховаються у стрічках новин, мемах, і навіть у пошукових запитах. І це впливає буквально на все: від результатів виборів до того, як ми ставимося до сусідів.

Що насправді означає інформаційна війна?

Інформаційна війна — це навмисний вплив на суспільну свідомість через інформаційний простір. Основна мета — заволодіти не територією, а думками людей,

створюючи або поширюючи повідомлення, які маніпулюють емоціями та сприйняттям.

Падіння довіри до медіа та інституцій

Коли інформаційний простір засмічений фейками та маніпуляціями, люди починають сумніватися у всьому — «Чи можна вірити цим новинам?». Через це стрімко знижується довіра до ЗМІ, влади та експертів. Без цієї довіри державні інститути втрачають здатність ефективно функціонувати та справлятися з кризами.

Фейкові кампанії здатні змінити хід виборів: від атаки на репутацію кандидатів до штучного «накручування» настроїв у соцмережах. Усе це — інструменти для дестабілізації політичного процесу і зменшення довіри до результатів.

Соціальні та культурні конфлікти як зброя

Інформаційні війни часто створюють образ «ворога» всередині суспільства — через мову, етнічність або політичні погляди. Це руйнує єдність, розпалює конфлікти між групами та регіонами. Паніка, страх і розгубленість знижують стійкість суспільства і роблять його більш уразливим до зовнішніх атак.

Реальні випадки інформаційних атак

Молдова, вибори 2025 року. Перед парламентськими виборами широко застосовувалася дезінформація, серед іншого за допомогою штучного інтелекту для створення фальшивих новин і сайтів з метою дискредитації проєвропейської партії PAS (AP News).

Іран і Ємен. Журналісти виявили мережу фейкових акаунтів у соцмережах і підроблені сайти, які нібито представляли єменські ЗМІ, при цьому працювали з території Ірану. Вони поширювали дезінформацію для посилення антисуданських і антисаудівських настроїв.

Китай і Тайвань. Тайванські дослідники виявили ботоагітації з Китаю, спрямовані на зниження довіри до місцевих активістів і поглиблення політичних та військових розбіжностей, а також вплив на вибори.

Велика інформаційна війна проти України. Російська пропаганда роками поширює наративи про «нацистський режим» і «геноцид російськомовних». Одночасно українські та західні медіа документують злочини і руйнування. Проте в мережі поширюють маніпулятивні версії, наприклад, що відео президента України — це «хромакей». Такі фейки спростовують, але вони розпалюють сумніви, які ворог вміло використовує.

Як розпізнати інформаційну війну: основні ознаки

Інформаційні атаки часто маскуються під звичайні новини чи записи у соцмережах. Щоб не потрапити у пастку, звертайте увагу на такі моменти:

• Надмірно емоційний або шоковий тон. Якщо матеріал викликає страх, гнів або бажання терміново поділитися ним — це сигнал, що автор хоче маніпулювати емоціями, а не донести факти.
• Джерело інформації. Перевіряйте, хто автор і яка організація стоїть за матеріалом. Чи можна легко знайти контактні дані? Чи домен давно існує? Підозрілі джерела – ознака можливих маніпуляцій.
• Фактчекінг. Шукайте підтвердження у інших авторитетних джерелах, офіційних документах або заявах. Якщо їх немає, не поспішайте довіряти.

Крім того, звертайте увагу на інтерпретацію фактів — маніпуляції часто приховані у викривленому контексті, перебільшеннях або пропущених деталях.

Зображення та відео теж можуть бути підробленими — звертайте увагу на ознаки deepfake, зелені екрани або монтаж, які змінюють суть.

Раптово вірусне поширення матеріалу без очевидних причин також має насторожити — це може бути частина координаційної кампанії.

Нарешті, якщо у матеріалі багато оцінок і суб’єктивних висновків, а конкретних фактів мало — це сигнал бути обережним.

Матеріал створений у межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.

Якщо ви помітили помилку, виділіть потрібний фрагмент і натисніть Shift + Enter.