Вплив і спротив: львів’яни проти російськомовних чотирилапих

Анонімний телеграм-канал запустив інформаційну хвилю про те, що львів’яни нібито виступили проти російськомовних тварин. Розбираємося, що сталося насправді.

Що трапилося?

17 листопада чат-бот «Перевірка» отримав запит від Telegram-каналу «Times of Ukraine: Новини | Україна» (архів) з проханням перевірити правдивість інформації про те, що львів’яни нібито виступили проти російськомовних чотирилапих. Аналогічні заяви з’явилися і у соцмережах Х та Instagram (1, 2).

У запиті був доданий скриншот публікації під заголовком «Перше слово мого кота — кацапське» та фото людини з плакатом «Я маю право не чути мови окупанта». Станом на момент написання матеріалу цей меседж у месенджері зібрав майже 450 тисяч переглядів.

«Український кіт має казати «Няв», а не «Мяу»: львів’яни виступили проти російськомовних чотирилапих», — йшлося в дописі.

Факти важливі. Приєднуйтесь до Спільноти видання Ґвара Медіа, щоб боротися з дезінформацією.

Детальний розбір

Насамперед ми проаналізували поширені матеріали. Деякі містили скриншоти з датою 10 листопада та позначкою автора, але без згадки конкретного видання. Інші ж прямо посилалися на онлайн-ресурс Zaxid.net.

Перевірка публікації на сайті Zaxid.net (архів) від 10 листопада показала, що стаття з назвою «Перше слово мого кота — кацапське» була опублікована в рубриці блогів і підписана львовознавцем Ільком Лемком. Це свідчить про авторський матеріал, а не позицію всієї редакції. Маркування «блог» означає, що це особиста думка автора, а не офіційна заява видання.

Що ж було у статті?

Автор не виступає проти російськомовних тварин, він піднімає тему використання української мови у зовнішній рекламі. Зокрема, наводить приклад оголошення на львівських трамваях, де звуконаслідування «котячого нявкання» написано російською — «Мяу». Однак у нормативних академічних словниках української мови такого слова немає. Там закріплений вигук «Няв» (1, 2).

Отже, твердження про те, що «львів’яни виступили проти російськомовних котів», — це неправдива маніпуляція. Насправді це виключно індивідуальна думка автора, висловлена у його колонці.

Чому це важливо?

У тексті підкреслено питання дотримання мовних норм у рекламі. Законодавство України беззаперечно визначає, що реклама на території країни має бути українською мовою. Про це прямо сказано в статті 6 Закону України «Про рекламу».

Державна статистика підтверджує актуальність цієї теми. За перше півріччя 2025 року Держпродспоживслужба зафіксувала 458 випадків порушень мовного законодавства у сфері реклами.

«Закон чітко вимагає: реклама має бути державною мовою. Це також моральний мінімум для бізнесу — розуміти та поважати реалії війни. Неможливо просувати послуги мовою держави-окупанта. Комунікація державною мовою — знак поваги до споживача, країни і самого себе», — наголосив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.

Таким чином, поширене у соцмережах повідомлення — це сфальшований меседж, який відвертає увагу від реальної проблеми дотримання мовних норм у рекламі.

Корисна інформація

• Пам’ятайте, що блоги відображають погляди окремих людей, а не офіційні позиції ЗМІ.
• Закон щодо мови реклами чітко регламентує використання української українською.
• Маніпуляції у соцмережах можуть вводити в оману і розпорошувати увагу від важливих тем.

Павлова Ірина

Телерепортерка та кореспондентка з 15-річним досвідом, спеціалізується на суспільно-політичних темах і міських історіях. Закінчила Інститут журналістики КНУ, стажувалася в європейських ньюзрумах, володіє українською та англійською. Працює в полі, робить прямі включення, вміє швидко перевіряти факти й пояснювати складне просто. Веде авторську рубрику про людей, які змінюють свої громади, і разом з командою запускає спецпроєкти про безпеку, освіту та відновлення. Лауреатка кількох професійних відзнак за репортажі з регіонів і якісну аналітику. Поза ефіром бігає півмарафони, читає нон-фікшн і волонтерить на культурних подіях.

Переглянути всі статті