«Не мовчи! Полон вбиває»: Харків об’єднав людей у підтримці військовополонених і зниклих безвісти
14 грудня у центрі Харкова відбулася важлива акція на підтримку українських військовополонених та тих, хто вважається зниклим безвісти. Подія об’єднала родичів, активістів, ветеранів і просто небайдужих містян, які не хочуть забувати про своїх близьких, що перебувають у російській неволі.
Хто прийшов підтримати полонених?
Зібралися різні люди, зокрема Валерія – мати молодого захисника, який зник безвісти ще у квітні 2022 року. Вона поділилася спогадами про свого сина Олександра, який мужньо обороняв Маріуполь, зокрема завод «Азовсталь».
«Якби не Маріуполь, інші міста впали б раніше. Саме хлопці, що тримали оборону там, взяли на себе найсильніший удар», – згадує Валерія.
Що важливо знати про цю акцію?
- Перша акція такого масштабу відбулася наприкінці 2024 року.
- З того часу активісти організовують подібні заходи кожні два тижні.
- Головна мета – підтримати маріупольський гарнізон, всіх безвісти зниклих та військовополонених.
До недавнього часу у Харкові не проводили зборів через загрозу безпеці. Та навіть попри це, люди вирішили зустрітися напередодні свят – аби нагадати про своїх рідних та підтримати їхні родини, які з надією чекають на обміни.
«Через ситуацію у місті не було можливості збиратись великими групами, але ми вирішили провести цю акцію, щоб кожен знав: ми не забули цих героїв», – зазначили організатори.
Як це було – очима учасників
Подія супроводжувалась емоційними виступами, обережними словами підтримки і численними світлинами, які передають атмосферу того дня. Журналісти медіа-платформи Ґвара Медіа також долучилися до заходу та задокументували все у фоторепортажі, який можна переглянути онлайн.
Ключові аспекти акції:
- Нагадування суспільству про героїв, які страждають у полоні.
- Підтримка близьких та родин військових.
- Формування суспільної уваги на проблемах зниклих безвісти українців.
Цей захід – більше ніж акція. Це майданчик для спільної пам’яті, співчуття та сили, які допомагають не забувати і не мовчати про тих, хто зараз бореться за свободу, але тимчасово позбавлений її.

