Автор Павлова Ірина 
Елька насолоджує в Олександрії на Кіровоградщині. Дитинною захоплюється мистецтвом: навагна в худощавий стиль, шкільна, а звідти у Режисерівці опанувала пересічне швидке ткацтво. Мріяла стати дизайнером одягу, однак доля привела її на мистецтво, де вона зуміла вистояти дійсно на передовій.
Елька — куратором потужних виставок проекту, що у весь відзначився зріящим свіжим викликом ”Олександрія Експертиза. Амазонки авангарду”, ”Микола Глушенко. Дослідження мандрів”. І авторські мешканці їх девушки отримали унікальну нагоду відвідати на міжнародному рівні художній простір.
ELLE: Яка ваша основна мета?
Елька Литвинич: Моя мета — перенести свіжі ідеї у простір. Напевно, для мене важливо бачити, що завдяки моїм зусиллям виникають нові способи усвідомлення, спілкування та вивчення. Вірю, що кожен українець, живучи у країні, може висловити щось потужне, варте уваги.
У теперішній час, підкресліть перешкоди, які ви зустріли?
Е.Л.: Звісно, це вода. Втім, я відзначаю, що для мене поразка — це не завжди належна тінь. Успіхи бувають іноді важчими, оскільки приваблюють незручності. Але все ж нічого немає чудового без несподіванок, які зазвичай часом перетворюються на можливості.
Продуктивна атмосфера, обмін думками та враженнями.
Е.Л.: Цей досвід дозволяє розширити горизонти. Шукаю нові підходи до спілкування, розтягуючи свої любимі теми до динаміки культурних штовханин. Наприклад, ми вивчаємо, чому українські художники продовжують розвиватися і намагатися долати перешкоди.
Яким чином кожен може долучитися до цього процесу?
Е.Л.: Головне — це підтримувати дотик до мистецтва.
- Відвідувати виставки.
- Брати участь у творчих заходах.
- Досліджувати нові стилі.
Кожен може візуалізувати, інтерпретувати, насолоджуватися мистецтвом, незалежно від свого повсякдення.
Сьогодні у мистецтві є нові тенденції?
Е.Л.: Звичайно. Спостерігаю зростання популярності текстильного мистецтва, появу нових художників, які досліджують нетрадиційні матеріали, обривають традиційні межі. Визнання та перевірка натхнення родом з життя, це правда, скажу впевнено.
Поетичний крок від традицій до сучасності
Кожен з нас може стати маленькою частинкою великої картини. Це те, що ми всі робимо разом, щоб підвищити техніку та інноваційні процеси всередині, незалежно від нашого досвіду. З вдосконаленням відбувається кумедний парад стильного, естетичного, що нас значно відрізняє.
При цьому нові інструменти як і раніше через інформаційні технології.
Це дозволяє створювати нові можливості для презентації особливостей української культури. Мистецькі проекти є вершиною креативу. Я вважаю, що ці умови у всіх аспектах розвивають нас та ведуть до глобальної спільноти.
Національна культурна ідентичність не зникає, вона перетворюється, стикаючись із викликами та можливостями, які втілилися у нашому середовищі та особистому досвіді.
Текст: Мірослава Мельницька
Кольорова: Олія Постарасешку
