Жінки на передовій гуманітарної допомоги: як зробити підтримку дійсно корисною
Авторка: Світлана Сітнік, президентка Харківської обласної молодіжної громадської організації «Харківський центр волонтерів», кандидатка наук з державного управління, стипендіатка Програми стипендій громадянського суспільства Східного Партнерства 2025 Eastern Partnership Civil Society Facility
«Людина відчуває себе живою настільки, наскільки вона корисна іншим» (Джон Траволта).
Гуманітарна криза та щоденні виклики волонтерів Харківщини
Повномасштабна війна принесла з собою величезну гуманітарну кризу, з якою щодня зіштовхуються волонтери в Харківській області. У важкодоступні села та маленькі міста їм доводиться доставляти допомогу, адже багато людей лишилися без підтримки і часто не мають до кого звернутися. Особливо багато прохачів – це жінки з вразливих груп, які залишилися на «передовій» гуманітарної боротьби — сам на сам з нестачею ресурсів і підтримки.
Проблема подвійної невидимості
Під час нашої роботи ми зіткнулися з феноменом «подвійної невидимості». Більшість гуманітарних наборів складаються зі стандартних речей, і потреби жінок з інвалідністю у спеціальних засобах гігієни часто не враховуються ще на стадії формування замовлень. Ці потреби просто не питають, вважаючи їх надто складними для масової допомоги.
Жінкам потрібні не тільки «харчі й ліки», а й спеціальні побутові речі — від адаптованих гігієнічних засобів до технічних пристроїв для самостійного догляду вдома.
У тимчасових притулках жінки на інвалідних візках часто неспроможні самостійно приготувати їжу чи помити дітей, що позбавляє їх почуття автономії та гідності. Душові кабіни мають високі пороги, що унеможливлює базову гігієну без сторонньої допомоги, часто чоловічої, і порушує їхню приватність.
Що ще важливо враховувати?
Жінкам потрібні й дрібниці, які можуть не вважатися нагальними, але критично важливі для здоров’я:
- протипролежневі засоби через тривале перебування в укриттях;
- спеціальний одяг, який легко надягати й знімати, і водночас він має виглядати естетично — це важливо для психологічного комфорту.
Переважна більшість допомоги формується за принципом «один розмір для всіх». Така практика фактично виключає жінок з інвалідністю з кола тих, хто може отримати належну підтримку.
Як зробити волонтерську підтримку більш гуманною та гендерночутливою
Щоб допомога відповідала реальним потребам, волонтерам варто відмовитися від моделі «ми знаємо, що вам потрібно» на користь «ми слухаємо вас». Ось кілька ключових кроків:
- Проводити опитування або розмови з жінками окремо від чоловіків, адже жінки у присутності чоловіків часто соромляться говорити про інтимні потреби в засобах гігієни чи безпеку.
- Формувати набори з урахуванням особливостей і гідності жінок замість стандартних «гречки-олії». Забезпечувати приватність і безпеку під час видачі.
- Враховувати адресну доставку, адже жінка на інвалідному візку або з коляскою для дитини не завжди може самотужки прийти до гуманітарного штабу.
Роль жінок у волонтерських місіях
Важливо залучати жінок до волонтерської діяльності і до планування логістики: вони першими помічають, якщо у списках немає дитячого харчування певного віку або в душових станціях немає шторок, які забезпечують комфорт і безпеку жінок. Їхній досвід допомагає зробити допомогу більш чутливою та ефективною.
Підхід до рівності
Рівність не означає давати однакове усім — це про те, щоб кожен отримав саме те, що потрібно для рівних можливостей. Тому команда Харківського центру волонтерів разом із партнерами розробила Політику гендерноорієнтованого підходу до гуманітарної допомоги. Цей документ сприяє впровадженню принципів рівності, поваги до різноманіття і попереджає дискримінацію, насильство чи зловживання під час гуманітарної діяльності.
Гуманітарна підтримка без гендерної чутливості — це не нейтральність, а відтворення існуючої нерівності.
Колонка відображає виключно думку автора і не обов’язково співпадає з позицією редакції. Вона не претендує на повну об’єктивність або всебічність, і служить платформою для суспільної дискусії.

