Інтерв’ю з співзасновником аналітичної платформи DeepState

Як створювалася і працює мапа DeepState: унікальний інструмент для моніторингу війни

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну зріс запит на швидку та достовірну інформацію про стан фронту. У цей буремний час особливо актуальними стали незалежні аналітичні сервіси, які допомагають розібратися у перебігу бойових операцій.

Що таке мапа DeepState і чому вона важлива?

DeepState — неофіційна, але популярна платформа, що відслідковує зміни лінії зіткнення на сході України. Її регулярно використовують не лише журналісти, але і військові аналітики, а також широке коло зацікавлених користувачів, які хочуть отримати візуально та структуровано подану інформацію про фронт.

Проект почав працювати з першого дня масштабної війни і з часом перетворився на потужний аналітичний ресурс. Команда фіксує зміни на основі відкритих джерел, офіційних звітів і ретельної перевірки інформації — поєднуючи OSINT-аналітику із власними напрацюваннями.

Історія створення мапи: від ідеї до результату

Ідея виникла 24 лютого 2022 року — одразу після початку вторгнення. Раніше команда вже мала досвід створення мапи війни в Афганістані, навіть якщо та була зроблена досить умовно, фактично у Photoshop. Цього разу потреба в реальній карті фронту була надзвичайно гострою, адже люди з сил оборони і прості громадяни хотіли бачити правду замість хаосу і фейків.

Тоді дуже часто в медіапросторі з’являлися неправдиві російські карти, де супротивник нібито контролював Львів чи Біла Церква була під загрозою. Ці неправдиві дані породжували паніку та дезінформацію.

Першою платформою стала Google My Maps, завдяки якій можна було швидко оновлювати бойові лінії. Проте вже у березні сервіси Google почали блокувати проєкт, тож творці вирішили створити власний геопросторовий рушій і 4 квітня 2022 року запустили незалежний сайт.

Назва і місія проєкту DeepState

Назва “DeepState” з’явилася ще у 2010 році, коли проект тільки зароджувався. Вона базується на концепції “глибинної держави” – сили, що впливає на рішення керівництва країни без прямої видимості для публіки.

Команда хотіла створити медійну платформу, котра не просто інформує, а дійсно впливає на ухвалення важливих рішень. Запуск мапи війни став успішним реалізацією цієї ідеї.

Джерела інформації та процес верифікації

Основним джерелом даних для DeepState є безпосередньо військові на фронті. Крім того, команда аналізує OSINT-інформацію, яка становить приблизно 10–15%, але має значний вплив на загальну картину.

Часто джерела надають різну інформацію, тому верифікація потребує часу — від кількох годин до кількох днів і навіть тижнів. Це забезпечує максимально точну і правдиву картину.

Команда не спотворює дані, як це іноді роблять інші міжнародні платформи, а ретранслює реальні думки і звіти людей, які переживають війну своїми очима.

Точність мапи і строки її оновлення

Для DeepState дуже важливо бути максимально точними, тому існує деяка затримка через ретельну перевірку відомостей. Жодна публічна або закрита військова карта не може бути ідеальною у реальному часі через складність фронтової ситуації.

Мапа працюватиме стільки, скільки триватимуть бойові дії. У разі замороження бойових ліній проект збереже усі дані для історичного аналізу майбутніми поколіннями та дослідниками.

Робота з інформацією і найбільші виклики

Найчастіша помилка користувачів — поверхневе сприйняття даних, ігнорування важливих деталей, що призводить до спотворених висновків.

Ось кілька моментів, на які варто звертати увагу:

• Читайте інформацію уважно і цілеспрямовано — не поспішайте робити висновки.
• Перевіряйте оригінальні дані на платформі, а не через посередні канали.
• Уникайте інтерпретацій, які виходять поза межі поданої інформації.

Якщо ви хочете бути у курсі реальних подій, DeepState — один із найкращих варіантів для цього.

Перспективи роботи після війни

Важко зараз сказати, яка буде роль проєкту після завершення бойових дій. Однак досвід, напрацювання методів та інформаційна база стануть в пригоді у майбутньому для державних і військових структур під час інших випробувань.

Логотип DeepState

Атаки та кіберзагрози: як проект справляється з викликами

Мапу DeepState часто атакують хакери. Найпотужніша DDoS-атака була за масштабом схожа на ту, що пережив monobank — через величезну кількість запитів системи лягали на півгодини. Це безумовно складно, але жодного серйозного збитку мапі і репутації це не завдало.

Найважчі моменти і складні рішення

Серед найскладніших викликів була ситуація під Роботиним — коли офіційні джерела мовчали, а у соцмережах ширилися відео з розбитою технікою. Важливо було дотриматися інформативної тиші, але при цьому не залишити людей у невіданні.

Також були випадки, коли команда публічно викривала дезінформацію командування — наприклад, про прорив ворога у Добропіллі та Куп’янську. Ці публікації сприяли прийняттю важливих рішень і змінювали хід подій.

Всі такі рішення проходять ретельне обговорення у команді, адже помилки у цій сфері неприпустимі. Спецоперація інформаційної війни з боку Росії вимагає від DeepState найбільшої точності та відповідальності.