Анонімний телеграм-канал запустив інформаційну хвилю про те, що львів’яни нібито виступили проти російськомовних тварин. Розбираємося, що сталося насправді.
Що трапилося?
17 листопада чат-бот «Перевірка» отримав запит від Telegram-каналу «Times of Ukraine: Новини | Україна» (архів) з проханням перевірити правдивість інформації про те, що львів’яни нібито виступили проти російськомовних чотирилапих. Аналогічні заяви з’явилися і у соцмережах Х та Instagram (1, 2).
У запиті був доданий скриншот публікації під заголовком «Перше слово мого кота — кацапське» та фото людини з плакатом «Я маю право не чути мови окупанта». Станом на момент написання матеріалу цей меседж у месенджері зібрав майже 450 тисяч переглядів.
«Український кіт має казати «Няв», а не «Мяу»: львів’яни виступили проти російськомовних чотирилапих», — йшлося в дописі.
Факти важливі. Приєднуйтесь до Спільноти видання Ґвара Медіа, щоб боротися з дезінформацією.
Детальний розбір
Насамперед ми проаналізували поширені матеріали. Деякі містили скриншоти з датою 10 листопада та позначкою автора, але без згадки конкретного видання. Інші ж прямо посилалися на онлайн-ресурс Zaxid.net.

Перевірка публікації на сайті Zaxid.net (архів) від 10 листопада показала, що стаття з назвою «Перше слово мого кота — кацапське» була опублікована в рубриці блогів і підписана львовознавцем Ільком Лемком. Це свідчить про авторський матеріал, а не позицію всієї редакції. Маркування «блог» означає, що це особиста думка автора, а не офіційна заява видання.
Що ж було у статті?
Автор не виступає проти російськомовних тварин, він піднімає тему використання української мови у зовнішній рекламі. Зокрема, наводить приклад оголошення на львівських трамваях, де звуконаслідування «котячого нявкання» написано російською — «Мяу». Однак у нормативних академічних словниках української мови такого слова немає. Там закріплений вигук «Няв» (1, 2).

Отже, твердження про те, що «львів’яни виступили проти російськомовних котів», — це неправдива маніпуляція. Насправді це виключно індивідуальна думка автора, висловлена у його колонці.
Чому це важливо?
У тексті підкреслено питання дотримання мовних норм у рекламі. Законодавство України беззаперечно визначає, що реклама на території країни має бути українською мовою. Про це прямо сказано в статті 6 Закону України «Про рекламу».
Державна статистика підтверджує актуальність цієї теми. За перше півріччя 2025 року Держпродспоживслужба зафіксувала 458 випадків порушень мовного законодавства у сфері реклами.
«Закон чітко вимагає: реклама має бути державною мовою. Це також моральний мінімум для бізнесу — розуміти та поважати реалії війни. Неможливо просувати послуги мовою держави-окупанта. Комунікація державною мовою — знак поваги до споживача, країни і самого себе», — наголосив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
Таким чином, поширене у соцмережах повідомлення — це сфальшований меседж, який відвертає увагу від реальної проблеми дотримання мовних норм у рекламі.
Корисна інформація
- Пам’ятайте, що блоги відображають погляди окремих людей, а не офіційні позиції ЗМІ.
- Закон щодо мови реклами чітко регламентує використання української українською.
- Маніпуляції у соцмережах можуть вводити в оману і розпорошувати увагу від важливих тем.

