Автор Павлова Ірина 
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ, УКРАЇНА, 28 лютого — «У цій селі залишилося лише шість дітей. Інших ми вже вивезли», — розповідає Юлія Гончаренко, інспекторка з профілактики правопорушень серед неповнолітніх Чугуївського відділення поліції.
Разом із командою пошуково-рятувальної групи “Роза на Руці”, Юлія сьогодні планує допомогти евакуювати мешканців із села Гонтарівка, яке Харківська влада оголосила під обов’язкову евакуацію 30 січня. Це ще одне село, яке поволі спорожніло через часті удари російських безпілотників. Медіа Gwara приєдналася до їхньої місії.
Колона евакуації повертає на дорогу до Гонтарівки / Фото: Gwara Media, Елза Діаченко
Погодні умови та виклики війни
7 грудня російські війська атакували дамбу Печенізького водосховища та міст у Старому Салтові, що спричинило серйозні труднощі із транспортом. До Гонтарівки тепер доводиться добиратись об’їзними, малознайомими дорогами. Це означає ризик застрягти на снігу або кризі, і саме так і трапляється.
«Снігу дуже багато. Проїхати не можемо», — каже Іван Фоменко, заступник голови “Рози на Руці”, коли колона зупиняється.
Іван Фоменко, заступник голови ‘Рози на Руці’ / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
Автомобілі намагаються швидко витягтися зі снігових пасток. Всього їх п’ять: поліцейський джип із чотирма ведучими колесами ішов попереду, але навіть його потужність не допомогла подолати сніговий покрив. Громадські, військові машини та автомобіль швидкої допомоги теж заблокувалися поруч. Це маленьке, але небезпечне скупчення транспорту, яке може стати мішенню для російських дронів.
Коли машини нарешті рушають далі, відчувається колективне полегшення.
«Головне, що броньована машина виїхала першою, бо важко тягнути 7 тонн», — каже Фоменко, який їде останнім авто.
Поліцейські допомагають витягти цивільне авто зі снігу / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
Команда вирішує розділитися: поліція шукає очищену дорогу, тоді як волонтери залишаються в центрі села Хотімля. Поруч з напівзруйнованим магазином, який росіяни обстріляли 2 лютого, місцеві відкрили невеличку кав’ярню і продають каву та їжу.
Під час несподіваної перерви на теплі напої приходить тривожне повідомлення — неподалік Старого Салтова кружляє ворожий безпілотник. Команда отримує команду розійтися — всі по різних напрямках відходять від автомобілів і магазину.
Водночас поліцейські повідомляють, що знайшли проїзну дорогу.
Волонтери вирішують ігнорувати загрозу, адже їм важливо вчасно дістатися тих, хто потребує евакуації.
Волонтер тримає детектор дронів під час руху у Чугуївському районі / Фото: Gwara Media, Елза Діаченко
Детектори безпілотників — одні з найважливіших інструментів волонтерів. У кожній автівці йде хоча б один пристрій, який у реальному часі ловить сигнали FPV дронів.
«Бачу зображення», — повідомляє один із волонтерів по рації. Це означає, що ворожий FPV знаходиться так близько, що детектор ловить відеооператора дрона, і команда бачить все, що бачить ворог.
«Чи бачать нас у кадрі?» — питає інший.
«Ні» — звучить відповідь.
«Добре». Продовжуємо рух до Гонтарівки, не спускаючи очей з неба і прислухаючись до звуків високочастотних сигналів, які можуть свідчити про наближення дрона.
Спокійна евакуація
Ця команда вже не вперше приїжджає в це село. 6 грудня 2025 року, у День Святого Миколая, вони разом з поліцією та чеськими волонтерами приносили дітям святкові солодощі. Лише два місяці тому тут вважали територію безпечною.
«Тоді ми дарували подарунки дітям, а тепер евакуюємо їх у бронежилетах і шоломах», — каже один із поліцейських.
Наталія з онуком перед від’їздом / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
Наталія Саніна має велику сім’ю. Її діти та онуки народилися у Гонтарівці і не планували покидати рідне село.
Нині в селі немає зв’язку, електрики, а логістика через постійні обстріли не дозволяє довезти продукти.
«У нас є піч, щоб гріти хату, але ми дніми без зв’язку. Вирішили виїжджати через дітей. Тут зараз тихо, але хто зна, що буде завтра?» — поділилася Наталія.
У найменшого хлопчика, Олександра, лиш півроку, а його сестрі Поліні — чотири роки. Це онуки Наталії. Також у неї є доросла донька 26 років і два сини — 14 та 16 років.
Четвертий син Наталії загинув на війні: він служив у Збройних Силах України та був знищений ворогом у 21 рік.
Наталія тримає фото свого загиблого сина / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
Волонтери називають цей тип евакуації «спокійним». Він дає сім’ям час зібрати речі, навіть меблі. Це можливо, якщо люди виїжджають одразу після офіційного повідомлення.
«Іноді люди залишаються в зоні небезпеки до останнього, і тоді доводиться евакуювати їх під обстрілами. Тут вже нічого не зібрати, береш лише людей», — пояснює Фоменко.
Сьогодні навіть є час взяти із собою домашніх улюбленців. Старіни разом із собакою та котом вирушають у дорогу.
Чотирирічна Поліна теж пакує свою ляльку Соломію, з якою вони разом співали пісеньки. Дорослі тим часом складають сімейні фотографії в коробки.
Поліна пакує свою улюблену ляльку для поїздки / Фото: Gwara Media, Елза Діаченко
Друга війна у її житті
Команда шукає адресу іншої сім’ї, яка давно просила про евакуацію. Навігація в селі не працює через відсутність сигналу, тож доводиться питати дорогу у місцевих.
Раптом рух зупиняється — на дорозі лежить FPV дрон. Мабуть, через сильний мороз лопаті замерзли, і дрон впав, не вибухнувши.
«Не чіпайте його», — каже поліцейський. «Треба відмітити місце і викликати саперів». Але команді нічим позначити місце, тому вони об’їжджають дрона навколо.
FPV дрон на дорозі / Фото: Gwara Media, Елза Діаченко
Менше ніж за 50 метрів із будинку виходить жінка — донька 87-річної мешканки з проблемами рухливості. Вона не дивується, що на дорозі лежить дрон. Імена не розкриває, тож ми назвемо їх просто матір’ю та донькою.
«Уже дві ворожі атаки були поруч із нашим будинком. У Вишневому знають, що такі дрони шукають людей», — розповідає вона, відчиняючи ворота, щоб швидка могла під’їхати у двір.
Поліція та волонтери заносять носилки до будинку, де лежить літня жінка, одягнена на вулицю. Донька пояснює, що в матері деменція і вона не розуміє ситуації. Весь процес треба зробити швидко, концентруючись.
Вона повідомляє, що день народження мами незабаром.
«Це друга війна у її житті», — каже жінка, тримаючи маму за руку в швидкій. Планують переїхати до Харкова, де також будуть піклуватися про неї.
Поліція та волонтери заносять жінку з обмеженою мобільністю до швидкої / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
Погода прояснилась, але небезпека зросла: у ясну погоду російські FPV бачать значно краще. Детектор декілька разів ловить сигнали під час повернення.
Колона рухається повільно через перевантаженість, проте всі успішно прибувають у координаційний центр Харкова перед заходом сонця.
Наступного дня частина евакуйованих вирушить далі у більш безпечні місця.
У Гонтарівці досі залишилась одна дитина. Рідні відмовились евакуюватись. Поліція планує з’ясувати обставини, поспілкуватися з батьками або ініціювати переміщення дитини з небезпечної зони.
Сім’я, евакуйована з Гонтарівки / Фото: Gwara Media, Любов Ємець
«Щодня евакуація стає дедалі небезпечнішою. Російські дрони дістають усе далі в регіон», — каже Фоменко.
20 лютого ворожий дрон Lancet влучив у автомобіль евакуаційної групи «Білий Янгол», під час чого загинули двоє поліцейських — 23-річна Юлія Келеберда та 39-річний Євгеній Калхан, що їхали з Куп’янського району.
Після цієї трагедії волонтери тимчасово обмежили евакуаційні рейси. Наразі, коли ця стаття виходить, поїздки вже поновлено.
Привіт із Харкова! Мене звати Елза. Я приєдналася до евакуаційної місії, щоб розповісти вам про людей, які рятують дітей із небезпечних місць нашого регіону. Ця евакуація пройшла спокійно, але щодня фронт стає все небезпечнішим через російські безпілотники. Якщо хочете допомогти нам розповідати такі історії, будь ласка, розгляньте можливість підтримати нас одноразовим внеском або стати членом нашої спільноти.
Читайте також
Bogdan