Коли розчіска стає приводом для занепокоєння
Втрата кількох десятків волосків на день — це норма. Організм постійно оновлює волосяний покрив, і до 100 випалих волосся на добу вважаються фізіологічно допустимими. Але коли на подушці залишаються цілі пасма, а пробір стає помітно ширшим — це вже сигнал, який не варто ігнорувати.
Жіноче облисіння — явище куди більш поширене, ніж прийнято думати. За даними трихологів, з активним рідінням шевелюри стикається кожна третя жінка хоча б раз у житті. І справа тут далеко не завжди в поганій косметиці або неправильному догляді.
Основні причини випадання волосся у жінок
Гормональні збої та ендокринні порушення
Гормони відіграють ключову роль у життєвому циклі волосяного фолікула. Надлишок андрогенів — чоловічих статевих гормонів, які в певній кількості є у кожної жінки, — може придушувати ріст волосся та провокувати його утоншення. Саме цей механізм лежить в основі так званої андрогенетичної алопеції — спадкової форми рідіння, яка найчастіше проявляється в області тім’я та пробору.
Щитоподібна залоза — ще один важливий регулятор. При гіпотиреозі або гіпертиреозі волосся стає ламким, тьмяним і починає активно сипатися. Нерідко саме трихолог першим помічає ознаки проблем із «щитовидкою» — ще до того, як пацієнтка звертається до ендокринолога.
Вагітність, пологи та менопауза
У період винашування дитини рівень естрогенів різко зростає, і волосся стає гущавішим, живішим, пишнішим. Але після пологів гормональний фон стрімко перебудовується — і приблизно через 2–4 місяці розпочинається інтенсивне випадання. Це тимчасове явище, і в більшості випадків воно проходить саме собою протягом півроку-року.
Климакс — окрема історія. Зниження рівня естрогенів на тлі менопаузи робить волосяні фолікули більш чутливими до андрогенів. Шевелюра поступово втрачає об’єм, а відновити попередню густоту без медичного втручання буває складно.
Стрес та психоемоційне виснаження
Гострий або хронічний стрес здатен буквально «вимикати» волосяні фолікули. Цей процес називається телогеновим випаданням: фолікули передчасно переходять у фазу спокою, і через кілька тижнів волосся починає масово сипатися. Цікаво, що між стресовою подією та видимою втратою волосся зазвичай проходить від 6 до 12 тижнів — тому багато жінок не одразу пов’язують ці два явища.
Організм сприймає сильне емоційне потрясіння як загрозу та перенаправляє ресурси на «виживання», тимчасово вимикаючи «другорядні» функції — у тому числі ріст волосся. Після нормалізації стану шевелюра, як правило, відновлюється.
Дефіцит поживних речовин
Волосяний фолікул — одна з найбільш активно ділячихся структур організму, а значить, вкрай чутлива до нестачі харчування. Дефіцит заліза, цинку, біотину, вітаміну D та білка — усе це прямі передумови для рідіння.
Особливо часто зі залізодефіцитом стикаються жінки з рясними менструаціями або ті, хто дотримується суворих дієт. Примітно, що аналіз крові на феритин нерідко показує «нормальні» значення гемоглобіну — при тому що запаси заліза вже критично виснажені.
Як діагностують причину випадання
До якого лікаря звертатися
Перший фахівець, до якого варто записатися, — трихолог. Цей лікар займається станом волосся та шкіри голови професійно. Він проведе трихоскопію — безболісне апаратне дослідження фолікулів — і спрямує на необхідні аналізи.
Стандартний перелік обстежень включає:
- загальний та біохімічний аналіз крові;
- рівень феритину, тироксину, ТТГ;
- статеві гормони — естрадіол, тестостерон, ДГЕАс;
- вітамін D та цинк.
За результатами лікар вибудовує індивідуальну стратегію лікування — універсального рецепту тут нема і бути не може.
Методи лікування та відновлення
Медикаментозна терапія
Один із найбільш вивчених препаратів для лікування андрогенетичної алопеції у жінок — мінаксидил. Він випускається у вигляді лосьйону або піни і наносяться безпосередньо на шкіру голови. Засіб стимулює приплив крові до фолікулів і продовжує фазу активного росту. Ефект видно не одразу — перші результати зазвичай оцінюються через 3–6 місяців регулярного застосування.
При гормональних причинах нерідко призначають антиандрогенні препарати — наприклад, спіронолактон або певні види оральних контрацептивів. Таке лікування підбирається строго індивідуально й вимагає контролю фахівця.
Фізіотерапевтичні процедури
Сучасна трихологія розташовує цілим арсеналом апаратних методів. Мезотерапія — введення поживних коктейлів у шкіру голови — поліпшує місцеве кровообіг і насичує фолікули потрібними речовинами. PRP-терапія (плазмоліфтинг) використовує власну збагачену тромбоцитами плазму пацієнтки для стимуляції росту.
Лазерна фотобіостимуляція теж показує хороші результати при початкових стадіях рідіння. Вона безболісна, не вимагає відновлювального періоду й може поєднуватися з іншими методами лікування.
Корекція способу життя та харчування
Жодне медикаментозне лікування не дасть стійкого результату, якщо не усунути провокуючі фактори. Повноцінний сон, зниження рівня тривожності, достатнє споживання білка та мікроелементів — це фундамент, без якого терапія працює в половину сили.
Раціон варто збагатити продуктами, багатими залізом, омега-3 жирними кислотами та біотином:
- червоне м’ясо, печінка, шпинат — для поповнення заліза;
- жирна риба, лляна олія — джерела омега-3;
- яйця, горіхи, авокадо — природні постачальники біотину.
Догляд за волоссям в період лікування
Що важливо враховувати
У період активного випадання волосся стає особливо вразливим. Варто відмовитися від агресивних барвників, частого використання термоприладів та тугих зачісок, які створюють механічне навантаження на корені. М’які шампуні без сульфатів та силіконів допоможуть не погіршити ситуацію — хоча самі по собі вони не вилікують алопецію.
Щоденне миття голови — не шкідливо, всупереч поширеному міфу. Брудна шкіра голови створює куди більше проблем для фолікулів, ніж обережне очищення відповідним засобом. Головне — не терти корені рушником і розчісувати вологі пасма тільки широкозубим гребінцем.
